Вічна класика та прогресивне акустичне піаніно

Понад триста років люди насолоджуються звуками фортепіано. Сольна поліфонія робить клавішні музичні інструменти особливими. Звук народжується від удару молоточка по струні. Переходи у мелодії рояля плавні, без різкого урвища. Навіть у заключних та ударних моментах струнна луна зникає м'яко та поступово. Здатність видавати кілька нот одночасно дозволяє виконувати складні твори однією інструменті. Багато хто приймає піаніно, фортепіано і рояль за те саме. По суті це так, але відмінності все ж таки є.

Цікаві факти з історії клавішних інструментів

Завдяки кропіткій роботі італійського майстра Бартоломео Крістофорі на початку 18 століття світло почув перше фортепіано. Прототипом стали клавесин та пізніший клавікорд. Твори, що звучали на них, були позбавлені мелодійності та виразної динаміки гри. Нова конструкція справляла справді віртуозне звучання. Складний струнно-ударний механізм одночасно видавав високе та низьке звучання. У перекладі з італійської "forte" означає гучний, сильний, а "piano" - тихий. Так фортепіано отримало свою назву.

Біографія музичного інструменту так само цікава, як історія життя великої людини. Поява струн та гральних кнопок зайняла цілу епоху. Звучання натягнутої тятиви лука спонукає майстрів створення арфи, яка пізніше вплине на пристрій фортепіано. Звикла нам клавіатура пройшла період трансформації у 2 тисячі років.

Все розпочалося з органу. Цікаво, що його зразком стала середньовічна флейта. Коли потужні важелі змінилися кнопками, орган перетворився на перший кнопковий духовий інструмент.

Середньовічний клавікорд, оснащений струнами, був інструментом знаті. Особливою популярністю користувався в епоху Барокко. Щипковий клавесин виробляв слабкі і різкі звуки. Гучність та фонове забарвлення якого виконавець регулював перемикачами. У багатих будинках він був частиною інтер'єру, ніж предметом музикування. Багато великих композиторів писали сонати для клавесину.

Настав період, коли струнні стали різко витісняти клавіші. Віртуози майстерно награвали на скрипці звуки різного фонового забарвлення, змушуючи поціновувачів переживати бурхливі емоції. Колишні клавесин і клавікорд не відповідали запитам меломанів. Натхненний грою вуличних цимбалістів Крістофорі розпочинає розробку нового інструменту. Він звернув увагу на виразний ясний звук від удару м'яким полем по струнах.

Використовуючи клавесин за основу, Бартоломе створює фортепіано. Педалій та демпферів поки що не було, але майстер отримав звуки різного калібрування. Фортепіано швидко завоював серця слухачів.

З часом інструмент модернізувався і покращувався. З'явилася чавунна кришка, що добре відбивала звуки гри. У конструкцію додалися педалі. Права дозволила отримувати безперервне відтворення, ліва – ослаблення тональності. Загальний конструктивний принцип механізму Крістофорі зберігся й досі: молоточок, шпилер, демпфер, фенгер, шультер.

У світі поруч із класикою з'явилися комп'ютерні акустичні системи. Щоб відтворити звук рояля у цифровому форматі, відомі світові гіганти використовували записи живого звучання клавіш. Програмне забезпечення допомагає створювати справжні шедеври навіть новачкам. Для самостійної та групової гри з'явилася електронна клавіатура, високочутлива до сили натискання. Спеціально для неї виробники пропонують окремі стійки та додаткові аксесуари.

Відмінності між фортепіано, роялем та піаніно

Різне розташування струн розділило фортепіано на два види: рояль та піаніно. Перший має горизонтальний витягнутий вигляд, масивний важкий корпус та велику підйомну кришку. Не кожна кімната могла розташувати в собі подібний інструмент, а гра на клавіші вимагає постійних занять.

Зберігши деталізацію, спеціально для домашнього користування 1800 року було вигадано піаніно. Його особливість полягає у вертикальному розташуванні струн та менших розмірах. Гучність відтворення у піаніно набагато нижче, ніж у рояля, але це не позначається на багатогранності звукових ефектів.

Зараз розкішні роялі дедалі рідше з'являються у приватних будинках. Масивні габарити та особливості відтворення потребують великої площі. Концертні зали завдяки своїй акустичній будівлі дозволяють насолодитися пасажами у повній красі. Відкрита кришка обов'язково розташовується назустріч слухачеві. Відбиваючи та посилюючи звук, вона є своєрідним резонатором.

Коли вдома є класичний інструмент

Піаніно та рояль потребують постійного професійного настроювання та особливих умов утримання. Місце встановлення вибирається ретельно. Поверхня підлоги повинна бути рівною та стійкою.

Дерев'яний корпус та металеві струни страждають від впливу вологості. З цієї причини у концертних залах, будинках чи навчальних закладах обов'язково присутній гігрометр. Вологою ганчіркою протирати поверхню забороняється. У перші два роки нові струни схильні до сильного розтягнення. У цей час виклик настройщика робиться мінімум двічі на рік.

Заняття музикою мають постійний характер. Згодом новачок перетворюється на метра. Пальці звикають до послідовності натискання і метр виконує музику, не дивлячись на кнопки.

Гра на піаніно у колі близьких залишає приголомшливі враження. Легкі сонети та складні композиції легко даються у дві або чотири руки. Чому б не присвятити вечір веселому співу під умілий акомпанемент. Новачки теж можуть створювати мелодії. Звук окремої клавіші легко помітний. Хто знає, раптом пустощі приведе до професії.

Дорогі різьблені роялі на сцені концертних залів створюють особливу атмосферу. Сольні виступи метрів та оркестрове супроводження для фортепіано дають відчути всю тонкість чуттєвих переживань. Хоча класика та вічна, технології не стоять на місці. Електронна музика відрізняється від живого звуку дедалі менше.

Сучасне цифрове піаніно дозволять створити чудові по красі композиції. І будь-який інструмент опиниться у ваших руках. Музика вічна і лише від людини залежить, буде вона її створювати, або все ж таки нею насолоджуватися.